• Я такий щасливий, що в мене є такий син (така донька), як ти.
• Я сьогодні цілий день думаю, яка гарна у мене дитина.
• Я люблю тебе.
• Мені дуже сподобалось, як ти…
• Я відчуваю себе щасливим, коли ти…
• Я так пишаюсь тим, як ти…
• Я пишаюсь тобою!
• Поплескати дитину по спині.
• Нехай дитина почує, коли ви говорите комусь, як пишаєтесь нею.
• Виявляти зацікавленість в тому, що робить ваша дитина.
• Ділитися власним досвідом.
• Показувати турботу про дитину, коли вона почувається погано.
• Звертатися до неї за порадою.
• Радіти з дитиною за її успіхи.
• Дати знати дитині, наскільки вам цікаво проводити з нею час.
• Зробіть щось особливе для дитини, якщо вона доклала до чогось багато зусиль.

Виділяють кілька основних груп фраз-установок

Установка «Не живи/ Винен, що живий»

- «Боже, як же ти набрид»

- «Навіщо мені така погана дівчинка/хлопчик»

- «Що за дитина то така!!!» - такі фрази, сказані в серцях, можна почути від розгніваних батьків.

У свою чергу, подібні висловлювання змушують дітей жити з почуттям провини, що не проходить, перед мамою і татом. І в дитині, а далі і в дорослій людині вкорінюється віра в те, що вона є постійним боржником своїх батьків. Їй здається, що без неї батькам було б набагато краще. Діти, які отримали установку «не живи», часто травмуються або вибирають для себе погану (не до вподоби батькам) поведінку. Адже набагато простіше нести покарання за певну провину, аніж бути покараним незрозуміло за що. Пізніше, ставши дорослою, така людина завжди шукає можливість довести оточуючим свою значущість.

Установка «Не будь дитиною»

Рідкісний батько під час виховного процесу може утриматися від слів:

- «Чому ти поводиться як маленький?» або «Ти вже досить дорослий, щоб…»,

- «Тобі пора подорослішати…».

Підсвідомо малюк починає розуміти бути дорослим добре, а маленьким погано.

Результат – доросла людина, яка часто «впадає в дитинство», інфантильна, вимагає від оточуючих всього того, чого не доотримала в дитинстві. Адже він дитинства не мав.

Установка «Дітям нема чого думати»

Вам зустрічалися дорослі, яких ставить у глухий кут рішення елементарних життєвих завдань?

Це наслідок однієї із установок, отриманих у дитинстві.

- «Ти у нас найрозумніший, так?»

- «Я старший за тебе і тому краще знаю, як правильно зробити.»

- «Не треба думати - зроби так, як я тобі говорю!» - подібні фрази батьки часто говорять дітям, даючи їм повчання.

Дитина сприймає як – «.. немає причин вирішувати щось особисто, при цьому є дорослі. Тим більше, що це бажання вони виявляють самі — вирішувати все за мене».

Дорослим людям із подібною установкою складно даються якісь рішення, дії, ухвалення відповідальності, адже за них завжди це робив хтось.

Установка «Не відчувай»

В основному це поширюється на емоції страху та гніву:

- «Ти такий великий, а злякався темряви»

- «Ти ж чоловік, а чоловіки не плачуть»

- «Ти ж дівчинка! Хіба можна бути такою злою?!!»

І як наслідок — доросла людина, яка не має можливості виявити емоції, всі переживання тримає в собі. У результаті проявляється як роздратування, не здатність контролювати свій гнів і виплеск емоцій, що накопичилися всередині, на оточуючих людей.

Установка "Не роби"

- «Це дуже складно, давай краще я зроблю»

- «Залиш це мені - сам не впораєшся»

- «Ти ще маленький, не зможеш ..» - Доводилося чути?

Такі слова можуть призвести до того, що людина відчуватиме труднощі на початку виконання будь-якої, нехай навіть і знайомої справи. Невпевненість, нерішучість, інфантилізм (я ж не зможу-навіщо тоді починати?), низька самооцінка найчастіше наслідок подібної батьківської програми.

Установка «Не бажай»

- «Хотіти не шкідливо»

- «Чи мало що ти хочеш ... всі хочуть»

- «Багато хочеш-мало отримаєш»- такі фрази змушують дитину повірити в те, що мати бажання і потреби не важливо, не потрібно, погано.

Будучи дорослими, людина з неприхованою радістю виконує все для інших, але для себе немає розуміння навіть, що, власне, вона хоче. Такій людині важко відстоювати свої права на роботі, вдома чи, скажімо, у суді. Немає можливості наблизитися до особистих потреб та бажань.

Установка "Не будь самим собою"

Неприхована незадоволеність собою, затяжна депресія чи серйозний внутрішній конфлікт чекають на людей, яким з дитинства вселяли, щоб вони були схожі на когось іншого, а не були самими собою.

- «Не будь таким злим (шкідливим, невміхою, упертим, дурним…), ось твоя сестра, брат».

- «Чому в когось виходить, а в тебе ні?..»

- «Ось усі діти як діти, а ти…»

Слід серйозно замислитись перш ніж говорити це своїй дитині.

Ми всі помиляємось і маємо право на помилки. Не помиляються ті, хто нічого не роблять.

Набагато важливіше вміти визнавати свої помилки, шукати можливості та способи їх уникнути.

Дана інформація про вплив фраз може допомогти звернути увагу, спонукати задуматися, згадати, як говорили і що говорили вам ваші батьки. І, можливо, прийняти факт впливу того, що ми повторюємо, озвучуємо, говоримо дітям, на стосунки з ними, а також на їхнє становлення, дорослішання, успішність і в цілому на їхнє подальше життя.

МОН України. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК»

Українці за кордоном: безпека в умовах кризи

Підлітковий вік – запитання і відповіді! (Буклет)

Як впоратися із вихованням підлітка? Чим особливий підлітковий вік, та як впоратися з кризовими періодами цього віку? Чи потрібні підлітку прояви любові з боку батьків або осіб, які їх замінюють? Як взаємодіяти з підлітком, використовуючи 5 мов любові?

9 фраз, які мудрі батьки ніколи не говорять своїм дітям