Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Харківського ліцею №64
Харківської міської ради
I. Загальні положення
Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Харківському ліцеї № 64 Харківської міської ради (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.
Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає:
- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
ІІ. Основні терміни та їх визначення
1) автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом;
2) академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науковопедагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;
3) безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;
4) викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка проводиться педагогічним працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;
5) електронний підручник (посібник) — електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;
6) заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;
7) засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
8) здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;
9) індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;
10) індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;
11) індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;
12) інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;
13) інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
14) кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);
15) компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;
16) освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;
17) освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
18) освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;
19) освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;
20) особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
21) педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей;
22) результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
23) рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;
24) розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
25) система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;
26) спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійнотехнічну освіту», «Про вищу освіту»;
27) суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність;
28) універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;
29) якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;
30) якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг;
31) Моніторинг – комплексна система вивчення та аналізу динаміки змін основних показників якості освіти за певний період часу.
IІI.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на таких принципах:
– відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
– відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
– системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
– здійснення обґрунтованого моніторингу якості освітнього процесу;
– готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
– відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
2. Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти передбачають:
− удосконалення планування освітньої діяльності;
− підвищення якості знань здобувачів освіти;
− посилення кадрового потенціалу закладу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
3. Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі є:
- функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;
– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і підвищення їх вмотивованості до якості освітньої діяльності;
– якість реалізації освітніх програм, удосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності, об’єктивність оцінювання.
4. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
– аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації;
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
5.Система контролю зареалізацієюпроцедурзабезпеченняякостіосвіти включає:
– самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якостіосвіти;
– моніторинг якості освіти (навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності, за освітнім середовищем).
6. Завдання моніторингу якості освіти:
– здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;
– створення власної системи спостереження й оцінювання стану освітнього процесу;
– аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
– створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти та педагогічних працівників;
– прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу.
Критерії моніторингу:
– об’єктивність;
– систематичність;
– відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
– гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
– отримання результатів стану освітнього процесу;
– покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
– підсумки моніторингу узагальнюються та висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
– за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
– дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях шкільних методичних об'єднаньучителів, нарадах при директорові, засіданнях педагогічної ради.
IV.Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічнудіяльність;
– контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
– об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
– самостійне виконання завдань;
– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
– надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
– академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
– самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
– фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
– фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
– списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
– обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
– хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
– необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники можуть бути притягнені до академічної відповідальності:
– відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності:
– повторне проходження оцінювання (контрольна робота, залік тощо);
– повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
V.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень здобувачів освіти.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
– спілкування державною мовою;
– спілкування іноземними;
– математична компетентність;
– компетентності в природничих науках і технологіях;
– інформаційно-цифрова компетентність;
– уміння вчитися впродовж життя;
– соціальні та громадянські компетентності;
– ініціативність та підприємливість ;
– загальнокультурна грамотність;
– екологічна грамотність і здоровее життя.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:
– контролююча – визначає рівень досягнень кожного здобувача освіти, готовність до засвоєння нового матеріалу;
– навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
– діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
– стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
– виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю.
При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:
– характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– сформованість предметних умінь і навичок;
– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
– самостійність оцінних суджень.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
I. Початковий | 1 | Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень |
2 | Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії | |
3 | Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення | |
II. Середній | 4 | Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію |
5 | Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять | |
6 | Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя | |
III. Достатній | 7 | Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії |
8 | Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями | |
9 | Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність) | |
IV. Високий | 10 | Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами |
11 | Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях | |
12 | Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи
Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
I. Початковий | 1 | Учні розрізняють об'єкти вивчення |
2 | Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення | |
3 | Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання | |
II. Середній | 4 | Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію |
5 | Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило | |
6 | Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком | |
III. Достатній | 7 | Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії |
8 | Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності | |
9 | Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією | |
IV. Високий | 10 | Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення |
11 | Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми | |
12 | Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності здобувачів освіти.
Перед початком вивчення наступної теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Бал за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових балів.
Учень має право на корегування семестрового балу.
VІ.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег учителя, який атестується тощо.
Критерії оцінювання роботи вчителя
І. Професійний рівень діяльності вчителя
Кваліфікаційні категорії | |||||||
Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета | Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета | Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін | Відповідає вимогам, що висуваютьсядо вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми | ||||
2. Знання сучасних досягнень у методиці | Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання | Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи | Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики | ||||
3. Уміння аналізувати свою діяльність | Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний до змін на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи | Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно використовує ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей | Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації | ||||
4. Знання нових педагогічних концепцій | Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов | Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; творчо використовує технології та методики | Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності | ||||
5.Знання теорії педагогіки й вікової психології учня | Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях | Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко обрати оптимальне рішення | Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях | ||||
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя | |||||||
Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
1.Володіння способами індивідуалізації навчання | Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей | Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей, працює за індивідуальними планами з обдарованими учнями і учнями, які потребують корекції знань | ||||
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів | Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння | Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками | Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками | ||||
3.Рівень навченості учнів | Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів | Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета | Учні реалізують свої інтелектуальні можливості; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук | ||||
ІІІ. Комунікативна культура | |||||||
Критерії | Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | ||||
1. Комунікативні й організаторські здібності | Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю | Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. | Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. | ||||
2. Здатність до співпраці з учнями | Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації | Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати позицію учня, його реальну соціальну поведінку | Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу. Виховує толерантність. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів | ||||
3. Готовність до співпраці з колегами | Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами | Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі | Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами | ||||
4. Готовність до співпраці з батьками | Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками | Залучає батьків до діяльності, спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології | Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, на засадах відвертості, взаєморозуміння, чуйності | ||||
5. Педагогічний такт | Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями | Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості | Досконало володіє педагогічною етикою | ||||
6. Створення комфортного мікроклімату | Глибоко вірить у можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини | Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей | ||||
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
VIІ.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників
Ефективність управлінської діяльності керівника визначається за критеріями:
– саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
– стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу,
– висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
– річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
– здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
– забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих
– спеціалістів;
– створення повноцінних умов функціонування закладу (охорона праці, безпека
– життєдіяльності);
– створення умов для реалізації прав та обов'язків учасників освітнього процессу;
– застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
– забезпечення якості освіти через взаємодію учасників освітнього процесу;
– позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:
– цілеспрямованість та саморозвиток;
– компетентність;
– динамічність та самокритичність;
– прогностичність та аналітичність;
– креативність, здатність до інноваційного пошуку;
– управлінська етика.
VIІI.Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.
Адміністрація закладу постійно вивчає потреби учнів та працівників, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб, зважаючи на пріоритетність кожної позиції, відстежує їх реалізацію; враховує, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладу сприяє або, навпаки, зменшує можливості для досягнення цілей, які закладені у стратегії розвитку закладу.
Приміщення закладу складається з однієї будівлі, яка введена в експлуатацію у 1975 році. Проект на потужність – 1176 учнівських місць.
Приміщення відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів.
Навчальні класні кабінети (усього 40) повністю забезпечені меблями. Наявні бібліотека, актова зала, велика та мала спортивні зали.
Їдальня знаходиться на 1 поверсі. Приміщення їдальні розраховане на 180 посадкових місць.
Заклад працює за кабінетною системою.
Кількість комп'ютерів у закладі - 22. Ноутбуків – 18, проекторів – 5. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 50 Мбіт/с). У закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
Учні забезпечені підручниками.
IХ.Інформаційна система для ефективного управління закладом
Роботу інформаційної системи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервісWi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні відіграє офіційний сайт, на якому оприлюднюється інформація про діяльність закладу.
X.Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну, розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн створюється на таких принципах:
– рівність і доступність використання;
– гнучкість використання;
– просте та зручне використання;
– низький рівень фізичних зусиль;
– наявність необхідного розміру і простору.